сховати меню

Використання препаратів декскетопрофену різних виробників для лікування післяопераційного болю у пацієнтів відділення інтенсивної терапії

сторінки: 25-26

С.І. Бабак, О.Ю. Хоменко, М.А. Гордєєва, Ю.В. Ткачук, Комунальний заклад Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня»

Розпізнавання та лікування болю залишаються одними з найпоширеніших клінічних ситуацій у лікувальній практиці. Біль має значний вплив на біологічну, соціальну та економічну складові життя пацієнтів, що не можна недооцінювати [1]. Опубліковано багато досліджень із вивчення ефективності нестероїдних протизапальних засобів у лікуванні болю, проте дані щодо їх безпечності в цих публікаціях значно різняться [2]. Останнім часом у відділеннях інтенсивної терапії (ВІТ) з метою знеболення широко застосовуються препарати декскетопрофену як іноземного, так і вітчизняного виробництва. Даних про порівняння їх клінічної ефективності в літературі ми не знайшли. Тому метою нашого дослідження було визначення ефективності препаратів декскетопрофену різних виробників у лікуванні післяопераційного болю у пацієнтів загальнохірургічного профілю.

Матеріали і методи. У пілотне дослідження увійшли 14 пацієнтів, які перебували в післяопераційному періоді у ВІТ після загальнохірургічних втручань. До дослідження включали пацієнтів з ASA І-ІІІ. Критеріями виключення з дослідження були: відмова хворого, алергічна реакція на декскетопрофен, порушення системи коагуляції, психічні розлади, деменція, пептичні виразки та шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі. Досліджувані були розподілені на дві групи по 7 пацієнтів у кожній. Пацієнтам першої групи для післяопераційного знеболення призначали препарат декскетопрофену дексалгін (Dexalgin Inject виробництва Berlin-Chemie AG) – група дексалгіну. У пацієнтів другої групи для післяопераційного знеболення використовували препарат декскетопрофену кейвер (Keiver виробництва «Фармак») – група кейверу.

При госпіталізації у ВІТ ми визначали у пацієнтів клінічні показники – артеріальний тиск систолічний, діастолічний і середній (АТсист., АТдіаст., АТсер.), частоту серцевих скорочень (ЧСС), частоту дихання (ЧД), відсотковий вміст оксигемоглобіну в артеріальній крові (SpO2), лабораторні дані (рівень глюкози у крові) та оцінювали біль за 10-бальною шкалою ВАШ (де 0 – відсутність болю, 10 – максимально можливий біль). Оцінку клінічних даних та болю за ВАШ проводили через 30, 60, 120 хвилин, 4, 6, 12 та 24 години після перебування у ВІТ. Повторно рівень глюкози у крові вимірювали через 12 і 24 години після переміщення хворого з операційної у ВІТ.

Препарати декскетопрофену (дексалгін або кейвер) вводили одразу при переведенні пацієнтів у ВІТ, наступну дозу, залежно від оцінки болю за шкалою ВАШ (до 4 балів включно), призначали через 12 або 8 годин. Якщо оцінка становила 5 балів і більше (у спокої), хворим вводили омнопон 2% в дозі 1 мл внутрішньом’язово (в/м).

Анальгетичний ефект препаратів декскeто­про­фену ми оцінювали за потребою у використанні для знеболення наркотичних анальгетиків та їх добовою дозою. Дані оцінювали з використанням стандартних таблиць Excel та програми Stаtistica 6.0. Різницю даних вважали достовірною при р < 0,05.

Результати. Пацієнти обох груп достовірно не відрізнялися за віком, масою тіла та зростом (таблиця).

Таблиця. Характеристики хворих обох груп (М ± σ)

Ознака

Перша група (дексалгін)

Друга група (кейвер)

Р

Вік, років

61,3 ± 16,5

60,1 ± 17,7

0,89

Маса тіла, кг

82,6 ± 9,6

77,0 ± 10,3

0,31

Зріст, см

176,1 ± 8,2

174,1 ± 5,4

0,59

Примітка: М – середні значення.

 

Пацієнти обох груп були гемодинамічно стабільні як на момент транспортування у ВІТ, так і протягом усієї доби спостереження у ВІТ (рис. 1).

OINS166_63_2526_r1-279x300.jpg

Рис. 1. Показники гемодинаміки у пацієнтів групи дексалгіну (група 1) та групи кейверу (група 2) при переведенні з операційної та в перші 24 години лікування у ВІТ

Привертає до себе увагу підвищення середнього значення АТсист. у пацієнтів другої групи на 6-ту годину спостереження. Тахікардії у хворих обох груп не спостерігалося протягом усього періоду перебування у ВІТ, що свідчить про адекватність їх знеболення. Частота дихання в обох групах достовірно не відрізнялася і становила у пацієнтів першої групи 18,7 ± 1,28 за хвилину та 18,8 ± 1,13 – у пацієнтів другої групи.

Рівень глюкози у крові у пацієнтів обох груп не перевищував стрес-норму протягом періоду спостереження, відзначалася тенденція до зниження цього показника від початку до 24-ї години перебування у ВІТ (рис. 2).

OINS166_63_2526_r2-300x224.jpg

Рис. 2. Рівень глюкози у крові пацієнтів групи дексалгіну (група 1) та групи кейверу (група 2) при переведенні їх з операційної та через 12 і 24 години лікування у ВІТ

Коливання показників за шкалою ВАШ у стані спокою та при рухах у пацієнтів обох груп представлено на рисунку 3.

OINS166_63_2526_r3-300x277.jpg

Рис. 3. Значення ВАШ у пацієнтів групи дексалгіну (група 1) та групи кейверу (група 2) у спокої та при рухах при переведенні з операційної і в перші 24 години лікування у ВІТ

Що стосується застосування наркотичних анальгетиків, то в групі дексалгіну лише один пацієнт отримав одноразове введення омнопону за добу спостереження (14,3%), всі інші пацієнти були знеболені на достатньому рівні введенням дексалгіну через кожні 8 годин.

Чотирьом пацієнтам групи кейверу для знеболення протягом доби одноразово застосовували в/м введення омнопону (57,1%), а один пацієнт потребував введення наркотичного анальгетику (омнопону) двічі за період спостереження (14,3%) на фоні введення препарату кейвер кожні 8 годин. Отже, ефективність препарату дексалгін щодо зниження потреби у використанні наркотичних анальгетиків має кращу тенденцію в порівнянні з препаратом кейвер (р = 0,0520).

Висновки

1. Препарати декскетопрофену є ефективними засобами для післяопераційного знеболення, їх застосування дає змогу знизити потребу у наркотичних анальгетиках і не викликає порушення функції дихання, що характерно для останніх.

2. Під час проведення дослідження побічних ефектів або ускладнень при застосуванні препаратів декскетопрофену не виявлено.

3. Препарат дексалгін як знеболювальний засіб у пацієнтів загальнохірургічного профілю мав тенденцію до вищої ефективності порівняно з препаратом кейвер.

Список літератури

1. Breivik H., Collett B., Ventafridda V. et al. Survey of chronic pain in Europe: prevalence, impact on daily life, and treatment. Eur. J. Pain. 2006; 10: 287-333.

2. Schug S.A., Goddard C. Recent advances in the pharmacological management of acute and chronic pain. Ann. Palliat. Med. 2014 Oct; 3 (4): 263-75. doi: 10.3978/j.issn.2224-5820.2014.10.02.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2016 Рік

Зміст випуску 6 (63), 2016

  1. Ю.О. Площенко, Д.М. Станін, В.В. Халімончик

  2. Д.О. Дзюба, О.А. Галушко

  3. С.М. Недашківський, О.А. Галушко

  4. С.І. Бабак, О.Ю. Хоменко, М.А. Гордєєва та ін.

  5. С.М. Недашківський, О.А. Галушко

  6. С.М. Дроговоз, С.Ю. Штрыголь, М.В. Зупанец и др.

Зміст випуску 5 (62), 2016

  1. Н.І. Іскра, В.П. Печиборщ, В.Ю. Кузьмін та ін.

  2. Н.І. Іскра, В.П. Печиборщ, М.М. Михайловський та ін.

  3. С.М. Недашківській, О.А. Галушко

  4. С.І. Бабак, С.О. Третьяченко, О.О. Кобець та ін.

  5. Д.О. Дзюба, О.А. Галушко

  6. С.М. Недашківській, О.А. Галушко

Зміст випуску 3-4 (60-61), 2016

  1. И.С. Зозуля, Т.И. Ганджа, А.О. Супрун и др.

  2. Д.О. Дзюба, О.А. Галушко

  3. С.М. Недашківський, О.А. Галушко, П.Л. Шупика

  4. А.Э. Доморацкий, В.О. Крылюк, А.И. Павленко и др.

  5. Т.А. Соломенцева

  6. Е.Ю. Фролова-Романюк

  7. К.О. Просоленко, В.І. Молодан, С.А. Супрун та ін.

Зміст випуску 1 (57), 2016

  1. И.С. Зозуля, Т.И. Ганджа, А.О. Супрун и др.

  2. С.М. Недашківський, С.І. Бабак, Д.О. Дзюба та ін.

  3. О.А. Голубовська, В.В. Юрків, С.П. Дяченко та ін.

  4. Ю.О. Площенко, Д.М. Станін

  5. О.А. Галушко, В.В. Тещук, П.Л. Шупика

  6. С.М. Стаднік

  7. С.В. Крилов, С.М. Недашківський, О.А. Галушко та ін.

Інші проекти видавничого дому «Здоров'я України»