Використання малих доз місцевого анестетика для спінальної анестезії в проктології та урології при діагностичних пункціях передміхурової залози

Авторами проведено спостереження результатів СА малими дозами місцевого анестетика у 300 хворих проктологічного відділення та у 28 хворих при діагностичній пункції передміхурової залози під ультразвуковим (УЗ) контролем трансанально. Проктологічні пацієнти були у віковій групі від 19 до 80 років. Вік пацієнтів, яким проводилася пункція передміхурової залози, становив від 51 до 78 років. СА здійснювали при різних показниках артеріального тиску — найнижчий становив 90/60 мм рт.ст., найвищий — 180/100 мм рт.ст. Анестезію при діагностичних пункціях простати під УЗ-контролем здійснювали тільки у плановому порядку, а при проктологічних операціях — як у планових, так і в ургентних випадках (розкриття та дренування парапроктиту, висічення анальної тріщини, видалення гемороїдальних вузлів, видалення куприкових ходів, трансанальна гемороїдальна деартеризація, видалення поліпів прямої кишки, висічення анальної нориці). З групи, в якій проводили діагностичну пункцію передміхурової залози, 26 пацієнтів були амбулаторними, а 2 — проходили стаціонарне лікування. Жодному з пацієнтів ні при проктологічних операціях, ні при діагностичних пункціях не проводилося премедікації до операції. Основна мета використання малих доз місцевого анестетика — це достатня аналгезія та мінімальний вплив на артеріальний тиск пацієнта, а в амбулаторних пацієнтів — найшвидша можливість самостійно, без сторонньої допомоги вийти зі стаціонару. При використанні вищевказаних низьких доз бупівакаїну не настає моторного блоку, але автори рекомендують своїм пацієнтам протягом двох годин перебувати у лежачому положенні. Пацієнти після діагностичних пункцій простати під СА самостійно виходять з лікарні через дві години — дві години вони перебувають у ліжку відділення УЗ-діапевтики, де за пацієнтом ведеться спостереження лікарем-анестезіологом та лікарем, який проводив діагностичну пункцію.