Розділи:
Токсикологія
Отруєння мінеральними добривами
На сучасному етапі для підвищення врожайності сільськогосподарських культур застосовують азотні, фосфорні та калійні мінеральні добрива. Проте за певних умов можливий розвиток інтоксикацій цими речовинами.
Азотні мінеральні добрива
Основною діючою речовиною, що викликає отруєння при застосуванні азотних мінеральних речовин, є аміак.
Патогенез розвитку отруєння представлено на рисунку 1.
 |
Гострі отруєння цим видом добрив характеризуються розвитком синдромів, представлених у таблиці 1. При одноразовому впливі значних доз аміаку настає ларингоспазм, набряк голосової щілини, задуха зі смертельним наслідком (асфіксична форма токсичного набряку легень).
 |
Хронічна інтоксикація азотними добривами характеризується розвитком синдромів, представлених у таблиці 2.
 |
Лікування. При впливі компонентів азотних добрив на організм утворюються луги, тому при отруєнні показане спочатку промивання очей і шкіри водою, потім очей — антисептичними і знеболюючими засобами, а шкіри — слабкими розчинами кислот. Подальше лікування проводять згідно з загальними підходами, аналогічними до таких при розвитку токсичного набряку легень.
Фосфорні мінеральні добрива
При застосуванні фосфорних мінеральних добрив утворюється у значній кількості пил цих речовин, фосфор, фтористий водень, солі плавікової кислоти, сірчаний ангідрид та окисли азоту. Основною діючою речовиною, що формує клінічну картину отруєння, є сполуки фтору.
Патогенез. Саме зі впливом сполук фтору пов’язаний основний патогенетичний механізм дії фосфорних добрив на організм (рис. 2).
 |
Гострі отруєння компонентами фосфорних добрив проявляються синдромами, викладеними в таблиці 3. При гострих отруєннях невідкладні стани виникають у тих випадках, коли розвиваються розлади діяльності центральної нервової, серцево?судинної систем, а також системи дихання.
 |
Хронічні отруєння компонентами фосфорних добрив проявляються синдромами, наведеними у таблиці 4.
 |
Діагностика. Рентгенологічно відмічаються явища остеопорозу і остеосклерозу в кістках.
Лікування. При гострих отруєннях фосфорними добривами показані інгаляції лужних розчинів, десенсибілізуюча терапія та відхаркувальні засоби. При гострих і хронічних інтоксикаціях проводиться симптоматичне лікування згідно з основними синдромами і симптомами отруєння.
Калійні мінеральні добрива
Калійні добрива вважаються найменш токсичними з усіх мінеральних добрив.
Гострий вплив цих речовин призводить до розвитку запального синдрому з клінічними проявами з боку органів дихання (риніт, фарингіт), очей (кон’юнктивіт) та шкіри (епідерміт, дерматит).
Хронічна інтоксикація характеризується розвитком клінічних синдромів, представлених у таблиці 5.
 |
Лікування при отруєнні калійними мінеральними добривами проводиться симптоматично згідно з клінічними проявами.
Профілактика
Основні заходи профілактики отруєнь мінеральними добривами.
1. Автоматизація та механізація виробничих процесів при виробництві та застосуванні мінеральних добрив.
2. Герметизація апаратури на виробничих лініях, де виготовляються та фасуються пестициди.
3. Застосування індивідуальних (протигази для захисту органів дихання, спеціальний одяг для захисту шкіри) та колективних (ефективна вентиляція, контроль за гранично допустимою концентрацією токсичних речовин у виробничих приміщеннях) засобів захисту.
4. Дотримання правил особистої гігієни — своєчасна обробка виробничого одягу, повне обмивання всього тіла після закінчення роботи, полоскання рота та інгаляції 1–2% розчину натрію гідрокарбонату, приймання їжі поза межами виробничої зони.
5. Профілактичне харчування з високим вмістом білків, вітамінів і мікроелементів.
6. Проведення попередніх і періодичних медичних оглядів згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 р. № 246 (додаток 2).
Експертиза працездатності
При гострих отруєннях мінеральними добривами показана тимчасова непрацездатність із лікуванням у стаціонарних умовах терміном від 1 до 6 тижнів. У подальшому для закріплення ефекту показане амбулаторне лікування з переведенням на іншу роботу терміном до 2 місяців.
У випадку залишкових явищ перенесеної гострої інтоксикації показане раціональне працевлаштування поза контактом з токсичними речовинами. Пацієнт направляється на медично-соціальну експертну комісію (МСЕК) для встановлення групи інвалідності по професійному захворюванню.
При початкових ознаках хронічної інтоксикації показане тимчасове (терміном до 2 місяців) переведення на іншу роботу з видачею трудового листка непрацездатності та проведенням амбулаторного лікування. У випадку ефективності проведеного лікування пацієнта можна допустити до виконання робіт з мінеральними добр
/thumbs/widget_ONS2011_5-6_ba657cc5ee078865d62de07d30ec24e3.jpg)
/thumbs/widget_ONS2011_4_30e3a1cdcf3db20272d09eaec8a6b7ae.jpg)
/thumbs/widget_ONS2011_3_62f29770cbbe0586be736fbc6ce842f5.jpg)
/thumbs/widget_ONS2011_2_b291e4169972d63df31f23c734969390.jpg)
/thumbs/widget_ONS2011_1_b76833f8f749563eadb1e999001f9df5.jpg)
