1. Невідкладна допомога при черепно-мозковій травмі відповідно до міжнародних стандартів

2. Применение комбинированного, полиэлектролитного, коллоидно-гиперосмолярного раствора в острый период ишемического инсульта и при сочетанной травме, сопровождающейся тяжелой черепно-мозговой травмой

3. Опыт профилактики и лечения острого повреждения почек при огнестрельной травме

4. Ішемічна хвороба серця очима лікаря-анестезіолога: оцінка ризиків — шлях до зменшення ускладнень

5. Проблеми та перспективи антимікробної терапії. Застосування препаратів орнідазолу для лікування анаеробних і протозойних інфекцій

6. Головная боль. Классификация, диагностика, лечение.

7. Обзор руководства Европейского общества анестезиологов «Интенсивная терапия тяжелого периоперационного кровотечения» (2013)

8. Досвід застосування препарату Гемаксам для профілактики посттонзилектомічних кровотеч

9. Лабораторная медицина: от студенческой скамьи до клинической практики

На сьогодні в Україні, як і в усьому світі, спостерігається тенденція до розширення асортименту високоактивних антимікробних препаратів системної дії для лікування інфекційно-запальних захворювань різних органів людини, зумовлених грам-негативними та грам-позитивними анаеробними бактеріями (Bacteroides і Gardnerella vaginalis, Bacteroides Fragilis, Clostridium difficile, Peptococcus), найпростішими (Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Giardia lamblia, Balantidium coli, деякі штами Leishmania spp.), що впливають на стан імунної системи та рівень життя.

Серед зазначених хвороб за поширеністю перші позиції займає трихомоніаз, проблема лікування якого зумовлена специфічними властивостями збудника та постійним зростанням резистентних штамів Trichomonas vaginalis, що спричиняє зниження ефективності терапії та перехід захворювання в хронічну форму. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) на трихомоніаз щорічно хворіють від 170 до 200 мільйонів людей. Ця інфекція має «космополітичний» характер. Трихомоніаз у людини в 90% випадків має перебіг в асоціації з іншими інфекціями: з гонореєю, хламідіозом, мікоплазмозом, уреаплазмозом, кандидозом (рис. 1).

Першим препаратом, запропонованим для лікування протозойних інфекцій, в тому числі трихомоніазу, був метронідазол похідний 5-нітроімідазолу (5-НІМЗ). Пізніше було синтезовано ряд аналогів метронідазолу, також з високою активністю відносно найпростіших та анаеробних бактерій. Всі ці препарати мають обов’язково нітрогрупу (NO₂) в 5-му положенні імідазольного кільця, зміна їх хімічної структури та фізико-хімічних властивостей, а відповідно і деяких особливостей біологічної дії (головним чином фармакокінетики та токсичності) пов’язана з модифікацією заступників в положеннях 1-го і 2-го кілець. 5-НІМЗ є ДНК-тропними препаратами з бактерицидним типом дії та вибірковою активністю щодо мікроорганізмів, які мають ферментні системи, здатні внутрішньоклітинно відновлювати нітрогрупу з утворенням активних метаболітів. Мішенню дії відновлених 5-НІМЗ в мікробній клітині є ДНК, РНК і клітинні білки.

Розглядають 4 стадії антимікробного ефекту цих препаратів:

• проникнення в мікробну клітину;

• відновлення нітрогрупи під дією ферментних систем бактерій;

• антимікробна дія відновлених продуктів;

• виведення з клітини продуктів трансформації.

На сьогодні з літературних джерел відомо, що орнідазол є перспективним препаратом при лікуванні трихомоніазу.

Порівняльний аналіз клінічної та мікробіологічної ефективності метронідазолу та орнідазолу в лікуванні урогенітального трихомоніазу наочно демонструють результати дослідження, проведеного в клінічних умовах за участі 427 пацієнтів (рис. 2).

Як свідчать представлені дані, клінічна ефективність метронідазолу і орнідазолу становить 57,6% і 94,5%, а мікробіологічна — 77% і 98,2% відповідно. Отримані результати доводять, що при лікуванні досліджуваними препаратами мікроорганізми виявляють захисні властивості і утворюють стійкі штами значно частіше при застосуванні метронідазолу (рис. 3). Орнідазол не відзначено в списку препаратів, до яких розвивається резистентність. Отже, порівняльний аналіз показав, що орнідазол має більш виражену терапевтичну ефективність і є безпечнішим, ніж метронідазол. Ще однією перевагою орнідазолу можна вважати більший період його напіввиведення порівняно з метронідазолом (8,5 і 14 годин), що дозволяє довше зберігати високу концентрацію препарату в крові й тканинах і, відповідно, зменшувати кратність прийому. Курс лікування орнідазолом становить 5 днів, метронідазолом — 7 днів. Важливою перевагою застосування орнідазолу при лікуванні урогенітального трихомоніазу є низька частота виникнення побічних явищ порівняно з метронідазолом (3,7% і 59% відповідно).

Проблема порушень вагінальної мікрофлори у жінок має особливу значимість в акушерсько-гінекологічній практиці, оскільки порушення мікробіоцинозу призводять до зниження неспецифічної резистентності та виникнення запальних процесів у матері і плоду.

Дослідженнями останніх років встановлено, що при патологічних станах, що супроводжуються порушенням вагінальної мікрофлори, спостерігається різке підвищення кількості неспороутворюючих анаеробів (насамперед роду Bacteroides) і Gardnerella vaginalis при вираженому зниженні кількості лактобактерій. Такий патологічний синдром прийнято позначати як бактеріальний вагіноз (БВ), що характеризується заміщенням лактобацил вагінальної флори умовно-патогенними анаеробними мікроорганізмами.

Відомості про частоту виникнення БВ в структурі запальних захворювань статевих органів варіюють, за даними різних авторів, від 30 до 80%. Показано, що в 50% випадків захворювання може мати безсимптомний перебіг. У США БВ щорічно зумовлює 10 млн звернень жінок до лікаря. Так, в загальній популяції БВ зустрічається у 19,2% жінок репродуктивного віку. За вітчизняними даними БВ виявляється у 24% практично здорових невагітних жінок.

Серед 200 пацієнток, що звернулися зі скаргами на тривалі і рясні виділення з піхви, у 61% був діагностований БВ, у 33 (16,5%) — вульвовагінальний кандидоз, у 3 (1,5%) — атрофічний вагініт, у 2 (1%) — цитолітичний вагіноз. Серед вагітних жінок БВ зустрічається від 10 до 46% випадків у групах різного ступеня ризику.

В даний час з метою лікування БВ пропонуються різні препарати, які випускаються в різних лікарських формах і призначені для локального та системного застосування. Одним із таких препаратів, що відносяться до групи 5-НІМЗ, є орнідазол. Препарат добре переноситься пацієнтами та практично не має побічних ефектів (рис. 4). Динаміка клінічних проявів до і після терапії орнідазолом має позитивний характер (рис. 5).

Урологи, ортопеди-травматологи, хірурги, акушери-гінекологи для профілактики і терапії післяопераційних ускладнень, у тому числі для терапії мікст-інфекцій, рекомендують препарати орнідазолу у формі інфузій.

Переваги розчину орнідазолу для інфузій дозволяють називати його препаратом №1 для антибактеріальної терапії та профілактики хірургічних інфекцій, а саме:

• виражена антимікробна, антипротозойна активність завдяки хімічному складу (наявність активного атома хлору забезпечує активний і пасивний транспорт речовини в клітину);

• відсутність резистентності мікроорганізмів (чутливість понад 96%);

• можливість застосування у пацієнтів з ураженням печінки і нирок завдяки низькій токсичності;

• добре проникнення в усі органи і тканини, в тому числі головний мозок;

• тривала ефективна антимікробна дія завдяки низькому (менше 13%) відсотку зв’язування з білками плазми і тривалого (12–14 годин) періоду напіввиведення;

• висока біодоступність (понад 90%), яка не залежить від супутньої терапії та прийому їжі.

Схеми застосування орнідазолу для профілактики і терапії післяопераційних інфекційних ускладнень наведено в таблиці.

Дані щодо ефективності застосування орнідазолу для профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень наведено на рисунку 6.

Таким чином, застосування орнідазолу у формі інфузій або у вигляді ступінчастої терапії ефективно запобігає розвитку клінічних симптомів післяопераційних інфекційних ускладнень.

Проведений порівняльний аналіз дозволяє рекомендувати препарати на основі орнідазолу для лікування найбільш поширених інфекційно-запальних захворювань різних органів людини, зумовлених грам-негативними та грам-позитивними анаеробними бактеріями, найпростішими. Для профілактики і терапії післяопераційних ускладнень, у тому числі для терапії мікст-інфекцій, рекомендовано препарати орнідазолу у формі інфузій.

***