скрыть меню

Використання малих доз місцевого анестетика для спінальної анестезії в проктології та урології при діагностичних пункціях передміхурової залози

А.П. Сидоренко, О.Ф. Мельник, С.В. Крутий, Київська обласна клінічна лікарня
Спінальна анестезія (СА) по праву займає лідируючу позицію серед методів знеболення в проктологічному та урологічному відділеннях. Тривалий час багато анестезіологів не наважувалися використовувати при СА малі дози місцевого анестетика. Основна причина — це побоювання недостатнього знеболення.
Під малими дозами місцевого анестетика мається на увазі використання гіпербаричного 0,5% розчину бупівакаїну спінал агетан (Lab. Aguettant, Франція) — 1,0 мл (5 мг) при проктологічних операціях та 0,5 мл (2,5 мг) —при діагностичних трансанальних пункціях передміхурової залози (простати).
Проведення СА малими дозами місцевого анестетика описано та давно використовується у світовій практиці. Так, ще у 1985 році в німецькому підручнику з анестезіології за редакцією Larsen було запропоновано використовувати цю методику при проктологічних операціях.
СА виконували хворому у сидячому положенні, після введення місцевого анестетика пацієнт мусить сидіти одну хвилину, щоб гіпербаричний розчин опустився вниз. Пацієнт сидить до відчуття легкого оніміння в сідницях. Пункцію проводили на рівні L4–L5, L5–S1 атравматичними голками типу Pencan діаметром G 22, 25 (B. Braun). Для локальної анестезії місця входу спінальної голки використовували 1 мл 2% розчину лідокаїну.
Авторами проведено спостереження результатів СА малими дозами місцевого анестетика у 300 хворих проктологічного відділення та у 28 хворих при діагностичній пункції передміхурової залози під ультразвуковим (УЗ) контролем трансанально. Проктологічні пацієнти були у віковій групі від 19 до 80 років. Вік пацієнтів, яким проводилася пункція передміхурової залози, становив від 51 до 78 років. СА здійснювали при різних показниках артеріального тиску — найнижчий становив 90/60 мм рт.ст., найвищий — 180/100 мм рт.ст. Анестезію при діагностичних пункціях простати під УЗ-контролем здійснювали тільки у плановому порядку, а при проктологічних операціях — як у планових, так і в ургентних випадках (розкриття та дренування парапроктиту, висічення анальної тріщини, видалення гемороїдальних вузлів, видалення куприкових ходів, трансанальна гемороїдальна деартеризація, видалення поліпів прямої кишки, висічення анальної нориці). З групи, в якій проводили діагностичну пункцію передміхурової залози, 26 пацієнтів були амбулаторними, а 2 — проходили стаціонарне лікування. Жодному з пацієнтів ні при проктологічних операціях, ні при діагностичних пункціях не проводилося премедікації до операції. Основна мета використання малих доз місцевого анестетика — це достатня аналгезія та мінімальний вплив на артеріальний тиск пацієнта, а в амбулаторних пацієнтів — найшвидша можливість самостійно, без сторонньої допомоги вийти зі стаціонару. При використанні вищевказаних низьких доз бупівакаїну не настає моторного блоку, але автори рекомендують своїм пацієнтам протягом двох годин перебувати у лежачому положенні. Пацієнти після діагностичних пункцій простати під СА самостійно виходять з лікарні через дві години — дві години вони перебувають у ліжку відділення УЗ-діапевтики, де за пацієнтом ведеться спостереження лікарем-анестезіологом та лікарем, який проводив діагностичну пункцію.
У жодній з наведених вище груп пацієнтів не спостерігалося суттєвих змін артеріального тиску та пульсу, які б призводили до погіршення стану пацієнта. У всіх випадках була достатня анестезія та відсутнє тремтіння (одне з ускладнень СА). Під час проктологічних операцій здійснювалася інфузія ізотонічного розчину NaCl в обсязі 800–1200 мл (за відсутності інтраопераційної крововтрати), при діагностичних пункціях простати інфузійна терапія не проводилася. У ранній післяопераційний період пацієнти проктологічного відділення залежно від діагнозу отримували знеболення нестероїдними протизапальними препаратами або наркотичними анальгетиками за потреби. Пацієнти після діагностичних пункцій простати не потребували знеболення.

Висновки
1. Спінальна анестезія малими дозами бупівакаїну є ефективним методом знеболення при проктологічних операціях та в урології при діагностичній пункції простати.
2. При СА гемодинаміка була стабільною за рахунок малих доз анестетика, не потрібна була масивна інфузійна терапія та використання симпатоміметиків.
3. Покращення якості аналгезії дозволило проводити ранню активізацію пацієнтів і, відповідно, скоротити період реабілітації та пришвидшити виписку пацієнтів.
4. При застосуванні для СА атравматичних голок типу Pencan (діаметром G 22, 25 [B. Braun]) у жодному випадку не спостерігали постпункційний головний біль.

Список літератури знаходиться в редакці

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2011 Год

Содержание выпуска 5-6 (29), 2011

Содержание выпуска 4 (28), 2011

Содержание выпуска 3 (27), 2011

Содержание выпуска 2 (26), 2011

Содержание выпуска 1 (25), 2011

Другие проекты издательского дома «Здоровье Украины»